24 травня 2010 року Український Конґресовий Комітет Америки відзначає своє 70-річчя! З нагоди цього світлого Ювілею в нашій історії, замислимось сьогодні над словами колишнього президента США Річарда Ніксона, який сказав: "Людина, яка ніколи не поринала у справи більш серйозні, ніж вона сама, вона упустила один із найбільших у житті досвідів".

Ці слова є дуже відповідніми тепер, коли ми святкуємо 70-річчя, оскільки наші прабатьки, занурившись у свою справу і мету -- свобода і справедливість для України, знайшли в собі силу і рішучість, щоб скликати перший Конґрес українців Америки. Завдяки своєї відданості і наполегливості, вони змогли зібрати всі українсько-американські організації в столиці нашої країни та заснувати Український Конґресовий Комітет Америки.

На жаль, наших засновників вже немає сьогодні з нами, але, завдяки їхньому впливовому передбаченню, УККА продовжує керуватися їхньою установчою місією – подавати світові правдиві інформації про Україну, заступатити та  репрезентувати українсько-американську громаду і чесно служити своїй новій батьківщині, як відповідальні громадяни США. Їхні зусилля принесли свої плоди, адже на сьогоднішній день, УККА залишається найбільшою центральною українською громадською організацією в нашій країні.

Протягом багатьох років, наша організація втішалась багатьма успіхами, їх було занадто багато, щоб перечислити тут, тому нижче подані лише деякі з найбільш вагомих.

У перші роки свого існування УККА працював над ухваленням закону про дозвіл на в'їзд до США багатьох  т.зв. «переміщених осіб»  з Европи (який був прийнятий Конґресом у 1948, і в результаті - понад 100 тисяч українців змогли прибути до Сполучених Штатів Америки; у 1944 році УККА започаткував видавання Українського Квартальника - єдиного англомовного наукового журналу про Україну, який публікується досьогодні; підтримав ідею надання послуг українською мовою на Радіо "Голос Америки" та Радіо "Свобода"; був ініціятором прийняття закону публічного права в Палаті представників і Сенаті для побудови пам'ятника Тарасові Шевченкові, кобзареві України, який було відкрито в 1964 році колишнім президентом США Двайтом Ейзенгавром у Вашінґтоні, Д.К.

У розпал "холодної війни" УККА виступив проти радянських порушень прав людини і сприяв визволенню української інтелігенції, релігійних і політичних в'язнів.  Крім того, відіграв важливу ролю у авторстві та прийнятті Резолюції Тижня Поневолених Націй, що досі щороку відзначається.

Тоді, після здобуття незалежності в 1991 році, УККА спрямував свої зусилля на підтримку розвитку демократії в Україні та заохочення реформ вільного ринку, при тому зберігаючи активність української громади в США. УККА виступав за постійне надання Сполученими Штатами своєї іноземної допомоги Україні в рамках Акту про підтримку свободи; став ініціятором створення Українського Кон­ґресового Кокусу; співпродюсером трьох повно­ме­тражних фільмів, які висвітлюють розділи історії України, що довгий час поховувалися радянськими істориками; проводив різноманітні міжнародні громадські освітні програми, включаючи формування понад 2400 міжнародних спостерігачів за виборами для контролі за історичними виборами Помаранчевої революції; а також, виступив на підтримку прийняття Конґресом Резолюції про надання федеральної землі у Вашінґтоні, Д.К., для спорудження пам'ятника жертвам ґеноциду в Україні у1932-33 роках.

Ці, а також дуже багато інших досягнень не були б можливими, якби не відданість проводу УККА та його президентів - Миколи Мурашка, Степана Шумейка, Дмитра Галичина, Лева Добрянського, Ігнатія Білинського, Аскольда Лозинського, Михайла Савківа і Тамари Олексій, які керували діяльністю цієї організації впродовж багатьох років.

УККА також безмежно вдячний усім своїм прихильникам, що постійно надавали підтримку, особливо українським фінансовим установам; без їхньої щедрості протягом всіх років існування УККA, багатьом нашим проєктам не вдалося б досягти успішного здійснення.

Але найголовніше, в цей час відзначення 70-річчя, радіймо численним досягненням та успіхам УККА. Наша організація є сильною і, незважаючи на проблеми, з якими ми обов'язково зіткнемося в майбутньому, ми будемо продовжувати іти вперед, тому, що великі справи вимагають великих зусиль і, на щастя, ми теж - поринули в нашу справу, і добилися змін, тому що наша справа благородна, і робота в рамках УККА, як сказав колишній президент Ніксон, справді є одним із найбільш значимих у життті досвідів!

Боже, благослови Америку!  Слава Україні!